Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Сьогодні не буду кохатись в депресії,
Думок позитивних скажена дисперсія,
Топором рознесу свого тєліка,
Дістану з сараю ржавого вєліка,
Їду по Безмежна-стріт
Я люблю тебе мій світ,
Вниз, повз вулицю печалі
я крутитиму педалі,
Або полечу на гору до сонця,
Для кожного в серці відкрию віконце,
мантри я буду співати веселі ,
І не повернусь до ранку в оселю.
Безмежно веселий і скажено я вільний,
На обличчі сяє посмішка дебільна,
Давай мій друже не скисай,
Разом зі мною посмішкою сяй!
Залиш свої проблеми і забобони!
Давай зламаємо дилем кордони!
Думок позитивних скажена дисперсія,
Топором рознесу свого тєліка,
Дістану з сараю ржавого вєліка,
Їду по Безмежна-стріт
Я люблю тебе мій світ,
Вниз, повз вулицю печалі
я крутитиму педалі,
Або полечу на гору до сонця,
Для кожного в серці відкрию віконце,
мантри я буду співати веселі ,
І не повернусь до ранку в оселю.
Безмежно веселий і скажено я вільний,
На обличчі сяє посмішка дебільна,
Давай мій друже не скисай,
Разом зі мною посмішкою сяй!
Залиш свої проблеми і забобони!
Давай зламаємо дилем кордони!
"Топором розіб*ю кінескоп свого тєліка" і т.д.
загалом - дуже гарно.
Погляд на життя... з гумором...
"Сьогодні не буду кохатись в депресії,
Думок позитивних скажена дисперсія,
Топором розіб*ю кінескоп (свого) тєліка,"...
Вірш написано амфібрахієм, але третій рядок вибиваеться із ритму, а потім тягне за собою ще декілька рядків.
Ось так)