Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Сьогодні не буду кохатись в депресії,
Думок позитивних скажена дисперсія,
Топором рознесу свого тєліка,
Дістану з сараю ржавого вєліка,

Їду по Безмежна-стріт
Я люблю тебе мій світ,
Вниз, повз вулицю печалі
я крутитиму педалі,

Або полечу на гору до сонця,
Для кожного в серці відкрию віконце,
мантри я буду співати веселі ,
І не повернусь до ранку в оселю.

Безмежно веселий і скажено я вільний,
На обличчі сяє посмішка дебільна,
Давай мій друже не скисай,
Разом зі мною посмішкою сяй!
Залиш свої проблеми і забобони!
Давай зламаємо дилем кордони!

@темы: Мысли вслух

Комментарии
02.02.2011 в 13:26

No matter - what; it matters - how.
Гарно, але ритм:

"Топором розіб*ю кінескоп свого тєліка" і т.д.
загалом - дуже гарно.
02.02.2011 в 18:56

У тихих людей громкие мысли...
А мені сподобалось... :yes:
Погляд на життя... з гумором...
02.02.2011 в 21:22

Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Можна трохи докладніше про ритм, бо може я чого не бачу або не розумію.
03.02.2011 в 00:33

No matter - what; it matters - how.
Дивись:
"Сьогодні не буду кохатись в депресії,
Думок позитивних скажена дисперсія,
Топором розіб*ю кінескоп (свого) тєліка,"...
Вірш написано амфібрахієм, але третій рядок вибиваеться із ритму, а потім тягне за собою ще декілька рядків.
Ось так)
03.02.2011 в 17:28

Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Пойняв зараз подивлюсь шо воно взагалі таке отой амфібрахій і спробую підкоректирувати :)
03.02.2011 в 17:36

Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Все, тепер побачив, що до чого. треба було поділити на куплети бо це взагалі писалось як пісня. Подивлюсь і найближчим часом спробую вирівняти
03.02.2011 в 17:43

Мы часто учим других, говорим про идеалы, незамечая что уже по уши в дерьме...
Якось так! чекаю підказок!